Міжнародне усиновлення.
Руйнування хибних стереотипів.
Міжнародне усиновлення в Україні є досить дискусійною темою, яка має як багато прихильників, так і багато противників. Досить часто мені доводиться спілкуватися саме з противниками усиновлення, і, як я зрозумів, здебільшого, причиною такого негативного ставлення до міжнародного усиновлення є незнання об’єктивної ситуації або наявність певних хибних стереотипів. Хоча іноді люди просто не підтримують міжнародне усиновлення. Це їхній вибір. І як сказав Іоанн Павло ІІ «Дурість – це також дар Божий, але нею потрібно вміти правильно розпорядитися».
Процес міжнародного усиновлення дуже важкий і має цілий ряд особливостей. Незважаючи на те, що країна наша унітарна та закони однакові для всіх, подекуди певні райони в різних областях вигадують якісь неіснуючі зобов’язання або процедури. І грець з ними, якщо вони швидко та безболісно реалізуються. Але ж є і такі вимоги, для виконання яких потрібно задіювати значні часові та організаційні ресурси. Знов таки, я не кажу про «сірі» схеми усиновлення – коли іноземна родина приїжджає на конкретну «підготовлену» дитину. Я кажу про абсолютно законну, тривалу, тяжку та емоційну процедуру, яку проходять усиновлювачі. Continue reading →